АМФ Меф мяу мяу Гашиш Владимир СК Меф мяу мяу Марихуана

Приколы, братаны! Сегодня я вам расскажу историю, которая круто зашла вздрогнула меня на пару дней. Короче, купил я пару закладок, и не подозревал, что это будет такая история, братик! Кринж! Но давайте без лирики, поехали! Это был обычный день, солнце светило, и я решил немного отвлечься от всех дел и расслабиться. Вспомнил, что у меня с детства было хобби дуть сигареты, да только за вечер пачка закончилась.

Вот и пришла идея закупиться, погуглил немного и нашел связь. Общение проходило в темной теме, где нужно было делать закладку на своем компе, чтобы потом купить то, что нужно.

Общался с чуваком, который предлагал нормальный кодеин. Я его решил купить, ведь раньше шишками уже завелся, и вкатило полностью. За дело! Спрятался в комнате, шишки уже ждали своего часа, и я готов был вздрогнуть от новых ощущений. Он сказал, что привезет через полчаса. Поэтому я решил успокоиться и пока есть время, почитать немного про этот дак. Все писали, что это в мясо адски. Да и самый наркоманский наркотик из амфа, что зашло как надо. Да только никто не предупредил, что это может быть для мозга вредно. Прошло полчаса, и я услышал звук дверного звонка. Чувак пришел с закладками, и я уже начал чувствовать, как сердце бьется все сильнее. Мы сели за стол, разложили все по сигаретной пачке, чтобы не заметили соседи, и начали дуть. Эти маленькие мятые бумажки с амфом перенесли меня в другой мир, братишка. Я больше не был тем парнем, что сидел за столом, а стал неким монстром, который только думал о еще одном дыхании этого говна. Пошли сутки, я не спал, даже не ел. Сидел и дрожал, словно сломанная нервная система. А потом я понял, что пора взять еще. Договорился с другом, и он скинул мне контакт. Полный шмыг! Вторая партия закладок пришла еще быстрее, и я уже не знал, как себя остановить. Двое суток я уже был в этом круговороте, и жил только для этих штук, что делали меня счастливым. Но потом все пошло по пизде, братан. Я перестал спрашивать о дозировке, просто жрал то, что было. Нервные срывы, панические атаки, смерть в глазах – вот что меня ждало. Заебись! Похоже, что я уже не контролировал ситуацию. То, что оказалось на моем столе, было адским кошмаром. Главный герой этой истории уже не я был, а маленькие, белые камешки амфа. Третьи сутки. Мир стал меняться, все казалось странным и гнетущим. Я уже не понимал, что происходит, и мозг казалось рассыпается на мелкие осколки. Каждый шаг был болью, каждое дыхание – испытание. Пиздец! Так я сидел, повернутый наизнанку, пока мой друг не ворвался в комнату. Он был в панике, видно было, что у него что-то случилось. Я вылез из мутной глубины своего сознания и спросил, что происходит. Оказалось, что мой друг, тот, что отдал контакт, оказался полным идиотом и нарвался на некий порошок. Шмальнул и пошел к хэлпоинтам, где дуть его полностью. Но это был не амф, братишка, а что-то на много хуже. Пока мой друг лежал в коме, я был растерян. Свой кайф я мог бы отодвинуть в сторону и помочь ему, но я был уже потерян. Мозг уже не работал, и я был лишь неким телом, нуждающимся в следующей дозе. Следующий шаг я сделал сам, когда все потихоньку обходили мой друг. Зажал нос, подошел к контейнерчику и вдохнул этот адский порошок. Настолько глупо и безрассудно, что сейчас даже стыдно за свои действия. В тот момент я уже был полностью разрушен физически и морально. Я перестал контролировать себя и свое тело. Но взрыв, который был внутри меня, открыл глаза на то, что я уже задыхался. Судороги, потеря сознания, и я очнулся в больнице. Врачи сказали, что это чудо, что я выжил. А я думал, что мне пиздец, что все кончено. Надеюсь, что она поможет кому-то понять, насколько опасны и губительны наркотики. Помните, друзья, жизнь куда интереснее без этого шита.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.